Ми жили життям звичайним людей. Робили щоденні справи та мали щоденні житейські події! Іноді не розуміли один одного, дратувалися, сварилися... Розумілися, мирилися, раділи цьому! 

Бо ми люди! 

Запам'ятайте, наразі наше життя розділилося на життя до та після. До війни було навіть гірке не таким гірким... Зараз  ми відчуваємо гостро біль кожного українця, ми всі побратими та посестри... В нас єдина мета... Хто так не думає - той колаборант і немає йому прощення серед нас справжніх!!!

Коли будете обіймати свою дитину на ніч, згадайте українських дітей, що живуть в умовах війни, деякі мають великі проблеми зі здоров'ям, забезпеченням, дахом над головою, втратили рідних та близьких...

Мрія наших дітей - жити в мирі, мати живих батьків, братів і сестер, домашніх улюбленців... 

Якщо у вас є можливість - допоможіть нашим дітям! 
Амінь!